Вже звичні пейзажі з вулиці Лермонтова — моторошні фото на новинних сторінках. Вчергове — ДТП. Цього разу обірвалося життя 80-річної жінки.

Чи можна було цього уникнути? Вочевидь, так — було безліч “дзвоників”.

Розуміючи ситуацію, в 2021 році в рамках проєкту “Кривий Ріг — Зручний” ми намагалися відстояти необхідність наземного переходу біля Центрального ринку.

Спочатку провели експеримент — аналіз руху пішоходів. На той момент функціонували і наземний, і підземний переходи. Виявилося, що пішоходи у 8 разів частіше обирали перший (685 проти 85).

Нам пообіцяли розглянути пропозицію. Однак незабаром світлофор демонтували, а прохід закрили парканом.

Чи зупинило це людей? Ні. Від кадрів, де тендітна бабуся намагається перейти автошлях, а повз неї проносяться автівки, навертаються сльози.
У грудні минулого року в ДТП, намагаючись перетнути вулицю Лермонтова, потрапила особа з інвалідністю.

Під час війни звичні міські проблеми нібито “не на часі”. Проте коли у мирному Кривому Розі за однаковим сценарієм постійно травмуються та гинуть люди, про це не варто мовчати.
Можна скільки завгодно робити відписки про мінімум 300 метрів між наземними переходами. Натомість, реальність така, що підземний перехід — це не те, що потрібно людям з інвалідністю, літнім людям, громадянам з величезними “торбами” та візками. Їм незручно й важко. Тим паче, людина завжди обирає найкоротший шлях, і ще жива пам’ять про час, коли цей шлях існував.

Ми не проти підземного переходу. Але дайте людям вибір. Можливо, досить жертв?