Команда наймолодшого тренера Християнського футбольного клубу «Пенуел» Владислава Фурмана виграла чемпіонат і кубок міста з футзалу. Семирічного Арсена Волошина визнано найкращим бомбардиром. Для Владислава – це перша тренерська перемога.
Ми поцікавились, що спонукало шістнадцятирічного юнака стати тренером, що означає для нього ця перемога.
Футбольну кар’єру Владислав розпочав ще в малому віці, потім мав три роки перерви. Після участі в турнірі дворових команд, організованому ШELTER+, його взяли до команди «Пенуел». Далі був переїзд до Мукачева, де грав за «Говерлу» під керівництвом угорського тренера.
У якийсь момент Владислав відчув, що життя стало одноманітним: «Я не хотів так жити, не міг з цим змиритись, хотів рухатись далі й вирішив залишити великий футбол. Ще в Мукачеві прийняв рішення усе змінити. Було наполегливе бажання не лише брати від життя, а й віддавати. До Кривого Рогу переїхав із чіткою позицією ділитись з іншими знаннями й досвідом.
Перемога звичайно лестить, проте для мене великого значення немає. Для мене важливе зростання, розвиток дітей. Їхня радість, посмішки – моя перемога і моє досягнення».
Для Владислава дорогого варті слова найменшого учасника команди, який переконвашись, що за виграш отримують кубок, промовив: «О, тоді я усім в садіку розкажу».
Свою тренерську діяльність Владислав називає не роботою, а служінням: «Я віддаю своє серце, свою любов дітям, я знаю, як це робити».
