У Кривому Розі вперше пройшла відкрита лекція з гендеру

Home/Новини Об'єднання/У Кривому Розі вперше пройшла відкрита лекція з гендеру

25 вересня у Кривому Розі вперше відбулася публічна лекція на тему гендеру. Ця тема все більше набуває популярності та заповнює інформаційний простір, але досі лишається для багатьох малозрозумілою, а то й непотрібною. Тож, щоб фахово розібратися з сучасними тенденціями, Об’єднання Відповідальних Громадян запросило експертку з гендерних питань, кандидатку філософських наук, дослідницю питань рівності і фемінізму Тамару Злобіну._dsc0161
Як і обіцялося, слухачі та слухачки поринули в історичний екскурс соціальних ролей чоловіків і жінок – від традиційного українського села через часи Радянського Союзу і «лихие» 90-ті до постмайданівських років.
Посилання на наукові дослідження та фотофакти утримували від кон’юнктурних чи упереджених висновків, дещо похитували звичні уявлення. Наприклад, які б негативні спогади не лишив після себе СРСР, було визнано, що стосовно питань рівності в ті часи впроваджено багато чого інноваційного навіть на світовому рівні. На тлі складної економічної ситуації 90-х вимальовувалось цікаве пояснення «курсів справжніх стерв» або «чарівних жінок». І, звісно, непостановочні кадри з жінками на майданівських барикадах резонували із заявами сексистів, які стверджують, що місце жінки – на кухні, навіть у часи суспільних збурень.
«Те, у чому ми живемо сьогодні, – нуртуюче поле змін, які ми часто не помічаємо. Справжня зміна – це сукупність невеликих послідовних мутацій, а не одномоментний перелом. Інколи зміни починаються в такий спосіб, що неможливо спрогнозувати, куди вони приведуть, адже, уже діючи по-іншому, ми часто все ще описуємо свої дії старою мовою.
Саме ця різниця між поверхневою риторикою і справжнім наповненням цікавить мене як філософиню та активістку. Під час Майдану «чоловіки робили революцію, а жінки їм допомагали», ЗМІ показували «чоловічі» барикади, «жіночі» кухні та «спільні» весілля і богослужіння. Стереотипи заступили собою реальність, але не підмінили її. У реальності стався масовий вихід жінок з зони приватного у публічний простір. Жінки отримали новий досвід та спілкування, що продовжилось далі в різноманітних волонтерських ініціативах, соціальній і політичній роботі. Ця ситуація змінює уявлення жінок самих про себе – але уявлення суспільства про жінок відстає від цих змін.

_dsc0168

Те, у чому ми живемо сьогодні, можна назвати гендерною еклектикою. Постмайданна Україна – як аварійна будівля, котру підірвали. І ось вона висить хмарою пилу, в якій кружляє все що завгодно – сексистські стереотипи і політикині на чолі виборчого списку успішної партії, дискримінація та гей-прайд, особисте посилення та системне насилля», – пояснює Тамара Злобіна і як доказ виводить постать Юлії Тимошенко, котра довгий час експлуатувала зрозумілий образ берегині, а тепер через пошуки власного стилю вгадує запит суспільства.
Не оминули і чоловіків-політиків. Вітальні листівки з 8 Березня Віктора Ющенка та виступи на економічному форумі Віктора Януковича, на жаль, мали багато спільного як приклад сексизму.
Сьогоднішня гостра тема війни та захисту Батьківщини теж виявилася не поза питанням гендеру. «Невидимий батальйон» і зміни в законодавстві щодо приведення у відповідність реальності, де жінки на посаді «діловод» отримують бойові поранення, перегукнулися з тим, що ніхто не створений для війни, чоловіки мають соціальні ролі батьків, братів і синів, і ми стаємо свідками зародження риторики, коли саме це може стати звичним досягненням «сильної статті», а не суміш «вібратора з банкоматом».
Хоч дехто прагне бачити Кривий Ріг містом-заводом з амбітною маскулинною енергетикою і намагається нав’язати йому цей образ, за якого складно говорити про щось інше, захід на тему рівності пройшов без гострих суперечок. Прозвучало багато питань, запитів на прогнози і сподівань, що рівність не стане зрівнялівкою військової повинності для всіх, а правильно розвинеться у можливість свідомого вибору залежно від сутності самої людини, без узагальнюючих вимог за правом статі чи більшості. На жаль, заплановані дві години не дали змогу розкрити безліч інших аспектів. Тож запрошення приїздити ще прозвучало декілька разів від різних присутніх. «Дякую за таку теплу аудиторію», – завершила свою лекцію пані Тамара, звісно, маючи на увазі не температурний режим.

_dsc0172

_dsc0174

_dsc0178

Ольга Костіна

2017-06-12T16:56:35+03:00 Вересень 27th, 2016|Новини Об'єднання|