Коли все йде не за планом, а фінал надихає і навіть трохи виблискує
Толока має розпочатись за дві години, і раптом дзвінок сповіщає команду, що за містом зламався автомобіль фахівця, який повинен керувати миттям вікон. Подія запланована масштабна: гість мав би провести інструктаж з безпеки, розподілити обсяг роботи, надати необхідні засоби та контролювати хід процесу.
Без нього запланована подія ризикує перетворитися у щось потенційно ризиковане, аморфне і хаотичне. Без фахівця ніяк!
Нашвидкуруч змінюємо наш план: вирішуємо провести прибирання двору перед будівлею.
На той момент внутрішній двір ГАРТу досить сильно захаращений будівельним сміттям: шматки утеплювача, гілки дерев, залізяччя, старі рами, з яких сиплеться бите скло. Все це перешкоджає людям, техніці та оздоблювальним роботам.
Отже, вирішено! Будемо збирати сортувати сміття: гілки і дерево складаємо на одну купку, цеглу – на іншу, утеплювач – в мішки, тощо.
Всього 5 хвилин до початку, а на толоці лише одна людина [тут зростає рівень тривоги організаторів:)]. Та ми все розуміємо, внутрішній ресурс вичерпується у багатьох і потрібен час на відновлення.
Залишається тільки робити, що мусиш, і вірити в краще. Надягаємо будівельні рукавички і стаємо до роботи.
Далі відбувається магія: люди поступово сходяться, більшість без попереднього запису, неначе за покликом. В якийсь момент на локації вже до 30 людей. Вау!
Завершили подію гарячим чаєм зі смаколиками та дружніми розмовами.
Дякуємо вам, дорогі наші толочани! Ми щиро вдячні за ваше розуміння, ваш час, зусилля, енергію, ваш внесок у розбудову простору відновлення людей, що постраждали від війни ГАРТ. Ваше завзяття надихає! Впевнені, що разом ми ще трішечки наблизили той день, коли ГАРТ відчинить свої двері.
Завдяки людям, що випромінюють світло, починає сяяти ГАРТ – і з середини і ззовні !
——
Проєкт “Простір відновлення людей, які постраждали від війни в Україні «ГАРТ»” фінансується Представництвом Європейського союзу в Україні
