Звітування у цей час можна вмістити у кілька речень. “Купили те й те”, “віддали тим й тим”, “вже працює на фронті”. Натомість, війна — це, в першу чергу, Люди та Події, про які не гріх розповісти.
Наприклад, про те, як 57 окрема мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка отримала бойову автівку.
Знайти транспорт допоміг наш давній прихильник. Його внески неодноразово допомагали купувати потрібні речі для військових. “Я просто вам довіряю, і знаю, що там потрібно”, — зазначив громадянин.
В певний момент з’явилася нова можливість. Він повідомив, що є товариш за кордоном, який готовий віддати на потреби бійців Fiat Scudo. Машина довго не використовувалася, піддалася впливові води, але мала потенціал.
Довелося суттєво “почаклувати” над автівкою:
1. Провести обстеження на двох автосервісах
2. Визначити, що потрібен новий двигун
3. Знайти двигун, що підійшов би, привезти його здалеку та запустити (за це ми вдячні тому ж прихильникові, що пожертвував 1000 USD)
4. Вирішити інші технічні проблеми
Автівка готова. Коли наш волонтер Сергій Мариничев показав її фото представникам протитанковій батареї 57 бригади імені Костя Гордієнка, це було дійсно “кохання з першого погляду”.
Символічно, що ми в минулому вже передавали бійцям Wolksvagen Т4, але автівка була знищена у боях. Тепер — нова спроба і нові надії на наших воїнів.
Підрозділ відновився після лютих боїв на Сході, поповнює запаси та вирушає у Запорізький край. “Будемо Токмак звільняти”, — заявив командир. Лише підтримуємо такий ентузіазм.
Кожна з таких історій карбує майбутню перемогу. Не все вже зараз може стати надбанням громадськості, але все має свій практичний сенс. Віримо у ЗСУ!
