Кожен переселенець — окрема історія контакту з “русским миром” та евакуації з місць, до яких дістала ворожа рука. Такі історії бувають героїчними та захопливими, проте все одно лишаються сумними.
А як бути, якщо людина проходить це не вперше?
Тетяна, що перемістилася до Кривого Рогу з Попасної, бачить війну вдруге. У 2014 році місто певний час перебувало під контролем проросійських сил. Під час боїв за звільнення було пошкоджено 70% житлового фонду. Хоча пошкодження й були умовно легкими (посічені дахи або розбиті вікна), остаточно все вдалося полагодити лише за півтора роки.
Зараз населений пункт знищено вщент.
Тетяна демонструє фото руйнувань. Під’їзди 5-поверхівок наче вирубані сокирою, зі слідами пожеж. Й так усюди.
Переселенка охарактеризувала Попасну як місто-привид. Або місто привидів. “Людей у Попасній не лишилося. Лише непоховані тіла військових та цивільних”, — з сумом відзначає жінка.
Тетяна дуже сподівається на деокупацію міста, де вона прожила понад 30 років. І, звісно ж, не збирається пробачати ворогові те жахіття, що він зробив із малою Батьківщиною.
Викликала інтерес тема морального та матеріального відшкодування з боку Російської Федерації.
Наш юрист Дмитро Смик впевнений, що є перспектива це зробити за рахунок заарештованих в Україні та за кордоном активів країни-агресора. Для цього потрібно виграти суд. А сформувати такий позов безкоштовно для тимчасово переміщеної особи допоможе Криворізький місцевий центр з надання БВПД.
Віримо у краще. Вправна робота солдатів на полі бою та юристів у правовому полі — ключ до перемоги справедливості.
Проєкт здійснюється за підтримки Європейського Союзу (European Union in Ukraine, Eastern Partnership Civil Society Facility) та виконується ГО «Об’єднання Відповідальних Громадян».
