Увечері 13 грудня пролунала новина про ДТП на вулиці Лермонтова. Людина в кріслі колісному перетинала вулицю та потрапила під колеса легковика. Як наслідок наїзду авто — травма голови.
Загалом людина народилася в сорочці, адже в переважній більшості подібних випадків усе закінчується набагато гірше.
Попри це констатуємо факт, що в Кривому Розі благоустрій є наслідком трагедій, а не способом їх унеможливити. Наприклад відомо, що засоби заспокоєння руху (так звані лежачі поліцейські) у різних точках міста монтувалися лише після численних зіткнень та/або наїздів на пішоходів.
Ситуація біля Центрального ринку — кричуща.
Мова не про звичку, у чому нас намагалися переконати, коли ми почали відстоювати необхідність збереження наземного переходу: мовляв, звикли до світлофору — звикнуть і до «підземки».
Мова про відсутність вибору. Маломобільні громадяни не можуть користуватися підземним переходом. Підйомник, споруджений для людей з інвалідністю, час від часу не працює, а для громадян у віці кількадесят східців униз і вгору є суцільними тортурами. Відповідно, починається гра з долею, що подеколи завершується фатально.
Водночас за період існування легального наземного переходу в цьому місці кількість ДТП скоротилася вчетверо.
Це може комусь подобатися або не подобатися аж до істерики на громадських слуханнях, але це факт. Кожен, незалежно від віку та стану здоров’я, має право на зручне й безпечне пересування. Людям потрібен вибір. Немає альтернативи — є ризики.
Питання необхідності наземного переходу продовжує висіти дамокловим мечем. Ми закликаємо керівництво Центрально-Міського району та патрульної поліції звернути увагу на:
– факти
– висновок комісії з доступності
– думку мешканців
– найсвіжіший інцидент
і вжити превентивних дій, щоб біля Центрального ринку більше не писалися сторінки кримінальної хроніки.