Півтори години жінку з інвалідністю Ольгу Басараб ганяли від реєстратури до реєстратури, від кабінету до кабінету, із першого на другий, із другого на третій поверхи. Оля всього-на-всього хотіла пройти медичний огляд у гінеколога в четвертій лікарні на Володимира Великого, куди її направила сімейний лікар. Але так і не змогла.
Три роки тому Оля Басараб унаслідок аварії отримала серйозні травми. Діагноз: тотальне ендопротезування тазостегнового суглоба, лівосторонній геміпарез. Пересувається за допомогою двох тростинок і дуже повільно. Для того щоб пройти гінеколога, їй потрібне спеціальне гінекологічне крісло з гідравлічним приводом. Таке є в гінекологині Тетяни Вербило, до якої Олю направила сімейна лікарка. Та Вербило відмовилася прийняти пацієнтку на тій підставі, що в неї договір із сімейним лікарем — ФОПом. Оля звернулася до іншого гінеколога, Олександра Саганя, який приймає пацієнтів лікарів-ФОПівців. Цей лікар працює на одному поверсі з Вербило, та в нього немає спеціального крісла. Оля попросила Саганя подивитися її в кабінеті Вербило поруч, де є це крісло. Той категорично відмовив. Півтори години Оля з’ясовувала, що їй робити далі, до кого звертатися. Після ходіння по коридорах у неї почався приступ бронхіальної астми, довелося прийняти ліки. Більшість із тих, до кого вона звернулася потім, розводили руками, мовляв, ми вас розуміємо, але допомогти не можемо.
![](https://vidpovidalni.org/wp-content/uploads/2021/08/823a66cd-208a-434d-8641-7c0dc3f45454.jpg)
Оля перед лікарнею
![](https://vidpovidalni.org/wp-content/uploads/2021/08/4367246c-27e0-4a3a-aad7-7349abd69ea1.jpg)
Оля після того, як потрапила в жорна бюрократії
Наша таємна агентка, яка супроводжувала Олю, зазначила: «Я шокована таким ставленням до людини з інвалідністю. Цілковита байдужість і відстороненість лікарів. Коли я подивилася на фото до того, як Оля зайшла в лікарню, і через годину, жахнулася різниці. На першому фото — усмішка. На другому — зневіра, втома і безвихідь в очах. Достатньо було лікарю посадити Олю, запитати, чому вона не може скористатися звичайним кріслом, запропонувати свою допомогу. Я ще розумію, аби були черги. Пусті коридори. Звичайне сучасне крісло — це навіть не багатофункціональне, яке може підніматися та опускатися, — у лікарнях наче якась святиня! Вони вже давно мають бути в усіх кабінетах!»
Після цього випадку ми обдзвонили всі амбулаторії, де за офіційними даними наявні спеціальні крісла або кушетки, — прийняти пацієнтку, у якої укладено договір із ФОП, усі відмовилися.
У кол-центрі запропонували звернутися знову до свого сімейного лікаря та пошукати крісла в інших спеціалістів, які належать до вторинної ланки медицини.
У зв’язку з цим ми готуємо скаргу до НСЗУ і хочемо звернутися до МОЗ по роз’яснення. Така ситуація неприпустима. Продовжуємо досліджувати проблему й робити місто зручним і комфортним для всіх!
Дивіться більше на відео