Молодий художник-декоратор Микита Бендебері. Працюючи в комерційній сфері, пов’язаній з архітектурою, хлопець здобув певні знання. У якийсь момент зрозумів, що має достатньо компетенції та може зробити щось корисне для збереження архітектури рідного міста. Під час форуму торкнувся проблеми збереження архітектурної спадщини, зокрема архітектурних елементів Будинку культури, що на Гданцівці.

Будинок культури на Гданцівці

Спікер поділився враженнями про Форум просторових змін: «Дуже приємно здивувався, що в місті відбуваються подібні заходи. Є ті, кому цікаво слухати, і ті, хто бажає й має про що розповідати. Відбувається певна комунікація. Мені було дуже важливо познайомитися з людьми, які з подібними проблемами стикалися, які подібні проблеми вирішували, а якщо не вирішували, то цікаво було дізнатися чому. Щоб зайвий раз не наступити на граблі, на які було вже не раз наступлено».

Микиті не властивий фанатизм. Він тяжіє до розумного балансу. Продовжуючи тему збереження історичних пам’яток, спікер під час інтерв’ю зазначив: «Потрібно сприймати будинок у контексті його розташування. Якщо ця будівля гарна, красива, але посеред поля, вона об’єктивно нікому не потрібна. У нас є вокзал Мудрьона. Це теж сталінський неокласицизм. Але там приватний сектор. І навіть якщо захочеш, ти на нього не подивишся з фасаду, тому що це вузлова напіввантажна станція. Якщо виникне думка, що вона місту не вигідна, місту її опалювати, то можна погодитися з її знесенням. Але коли ця будівля перебуває в контексті вулиці з таким же ансамблем, то потрібно порушувати питання про консервацію. У кожному районі є забудови до 1958 року. Є кілька типових проєктів, які відрізняються декором, плануванням. Ці площі можуть бути використані з іншою функцією. Частіше за все такі будівлі є домінантою, вінчають собою всю забудову. Позбавляючись її, треба або надати здорову альтернативу, або зберегти».