Типовою є ситуація, коли батьки привели малечу до лікаря. Зовсім класичний випадок: батьків не пускають у маніпуляційну. Вони лише чують крізь двері, що дитина плаче під час процедури.
Справа не стільки у фізичному дискомфорті, скільки в моральному. Потреба в безпеці — базова потреба людини.
Дитина почувається в безпеці лише з певним колом знайомих їй людей, якими зазвичай є батьки. Примусове розлучення з батьками та подальші не найприємніші процедури — це стрес для малечі, що може залишити відбиток на все життя.
Завдання батьків — полишити пострадянську парадигму поведінки в лікарнях, подолати ступор, зуміти вийти з-під тиску та сказати ті самі слова: «Я — законний представник дитини і маю право бути разом з нею».
Немає нікого важливішого, ніж ваш син або донька. Забезпечити комфорт і безпеку діток — під силу кожному батькові та матері.
Ця складна тема детально висвітлена в чудовому матеріалі авторства голови ГО Arts&Rights Оксани Іванців і представниці ГО Об’єднання Відповідальних Громадян Анни Ємельянової. Радимо до вивчення та практичного втілення.
