«Я робив виставки в шістьох містах в Україні, а також у Чикаго. Але це найдовша сесія “питання — відповіді”, яка в мене була. Я люблю ось цю частину моєї презентації, тому що завдяки їй розумію, що цікаво людям», — відмітив Брендан Хоффман, автор фотовиставки «Війна в Україні», яка відкрилася в Кривому Розі 28 червня. Захід відбувся за підтримки Об’єднання Відповідальних Громадян.

У культурно-громадському центрі ШELTER+ були представлені 26 найкращих фотографій із сотень тисяч відзнятих американським фотографом Бренданом Хоффманом, який співпрацює з виданням The New York Times. Більшість фото, за словами автора, зроблені на непідконтрольних Україні територіях. Тут нема постановочних кадрів. Це реальні люди і реальні ситуації.

Розташовані по всьому периметру зали фотороботи створюють відчуття, що ти всередині зображених подій. Війна не десь — війна тут, у твоїй країні. У якому напрямку ти б не зробив крок, стикаєшся з її відголосками та наслідками. Різний розмір робіт створює своєрідний 3D-ефект і водночас натякає, що і сприйняття війни досить неоднозначне.

Під деякими фото є QR-код, який веде до минулорічного відео в 360 градусів на Ютубі. Завдяки цьому ви можете потрапити конкретно в те місце, де п’ять років тому була зроблена фотографія, і побачити зміни.

Усіх відвідувачів зворушила історія фотографії «Надія». На ній зафіксовано момент, коли місцева жителька похилого віку Надія спускається сходами зі своєї квартири в будинку, який стоїть поблизу Донецького аеропорту і в якому жив командир сепаратистів Гіві. Виявилося, що бабуся мала дуже погані стосунки з терористами і була єдиною цивільною в усьому будинку. У її квартирі вибиті вікна, вона харчувалася яблуками з землі. Якось у жовтні вона сиділа на майданчику і плакала. Коли почався обстріл, усі військові заскочили в будинок, а вона залишилася на місці. Було очевидно, що жінка зиму не переживе. Журналісти забрали її із собою. Прихисток їй надала протестантська організація. Після того, як про бабусю написали в новинах, люди пожертвували їй близько 1000 доларів. Завдяки польській організації вона змогла разом зі своєю донькою і ще однією жінкою придбати будинок у Дніпрі, де зараз і живе.

Чоловік родом з Донецька подякував Брендану за можливість побачити рідні місця. У когось майстерність фотографа і впіймані кадри викликали захоплення.

Один з глядачів зазначив, що виставка поставила більше запитань, ніж дала відповідей. Суперечливі відчуття викликала фотографія бойовика-терориста. Люди намагалися розібратися, що в його очах — безвихідь і приреченість чи пустота і банальна отупілість? Чому вона така велика? Що хотів сказати цим автор?

Ви можете поміркувати над цими й іншими питаннями, спробувати знайти на них відповіді, скласти своє враження про роботу відомого американського фотографа, побачити війну очима різних людей, відвідавши виставку, яка триватиме ще два місяці.