У культурно-громадському центрі ШELTER+ пройшла НЕпедагогічна конференція, під час якої обговорювали низку важливих питань, зокрема альтернативні форми освіти. Організували захід ОВГСхованкаКГЦ ШELTER+. Партнертнери — ГО «Основи Свідомості»неурядова організація «Освітній експеримент».

Була можливість поспілкуватися з канадійцями Джеральдом і Бевом Хюбнер, Стефані Джексон, які розповіли про хоумскулінг. Своїми знаннями поділились Микола СкибаВалентина МержиєвськаАнастасія ЛеухінаКсенія ОсадчаДіана Карпенко.

Упродовж двох днів захід відвідали близько 100 осіб. Приємно порадувало доповідачів, що НЕпедагогічною конференцією зацікавились багато освітян.

На думку координаторки Олесі Романча, багатогранну тему, незаважаючи на обмеженість у часі, удалося розкрити завдяки тому, що кожен спікер мав власний неповторний погляд на ту чи ту проблему, власне бачення її вирішення.

«Нині людей, готових обирати альтернативу в навчанні, ще мало. Але це свідчить лише про те, що проведення подібних заходів важливе і необхідне», — упевнена Олеся.

Головний принцип, до якого тяжіють світові тенденції в освіті, визначив Микола Скиба: «Нова парадигма — це не нові технічні засоби, а орієнтація на особистість».

Про свій досвід спроб і помилок, пошуків найзручнішої форми освіти для власної дитини розповіла співзасновниця проекту «Освітній експеримент», членкиня ГО «Горизонталі», викладачка економіки мама хоумскулера Anastasiya Leukhina.

У звичайній школі їхня родина зіткнулась із повним нерозумінням з боку батьків та адмінстрації, марнотратством часу, використанням шаблонних завдань, відсутністю простору для креативу, низькою якістю навчання, культурою пригнічення дитини.

Проте спікерка зазначає: «Право на життя мають усі форми освіти. Я не вважаю традиційну освіту злом. Люди повинні самі обирати те, що потрібно їм та їхнім дітям. Щоб обрати, маємо пробувати. У питаннях освіти треба залишатися гнучким і реагувати не те, що відбувається з дитиною».

Обирати альтернативну школу — це праця. Щоб зробити вибір на користь певної форми навчання, маємо відповісти на наступні питання. Що таке школа для нас, навіщо ви дитині, навіщо дитина вам, чи уважаєте ви дитину лише об’єктом, який треба наповнювати, чи це суб’єкт, який може обирати, вирішувати і впливати? Ви лише даєте дитині певну свободу чи поважаєте її як повноправного члена суспільства, у якого є право голосу? Важливо визначитися із гіпотезою навчання та соціалізацією, яка потрібна конкретній дитині в конкретний момент.