Членкиня ОВГ Ольга Гончар (Хвостова) взяла участь у відзначенні Всесвітнього дня поезії, який пройшов у культурно-громадському центрі ШELTER+ 21 березня. На свято рим і метафоричних відвертостей організатори – Анна Оленюк і Павел Осиков – запросили митців – Лану Александрову, Анастасію Королюк, Артура Буряка, Ассу Норт, Емілію Грант та інших.
Ольга Гонча (Хвостова), яка доклала немало зусиль, щоб літературне життя міста не поглинула його промислова буденність, поділилась власною творчістю. Вірші-молитви зраненого брехнею серця ввічливо поступалися сповіді, у якій віра пробивається крізь товщу зневіри, а «літоосінь свята вироста із безсонно пролитої зимовесни».
Не було на сцені громадської активістки, розтанула у світі поезії редакторка медіа-платформи Експерт-КР , не лишлось і сліду від політичної діячки. Лише гола правда душі, згусток почуттів, неприкритої щирості, плетиво болю, надій і кохання промовляли до глядача.
Усесвітній день поезії — це не лише естетика, насолода римами, а й можливість забути свої життєві ролі, зануритись у себе справжнього, поетам — відкритись, а слухачам — обережно торкнутись їхнього внутрішнього світу та правди єства, адже, як зазначила Ольга в одній зі своїх неповторних поезії, «спрага за справжнім тече у нутрі незупинно».
Познайомитись із творчістю Ольги Гончар (Хвостової) ближче ви зможете у віршофотоальбомі «Усе на краще» в бібліотеках міста та на сторінці поетеси у «живому журналі» https://olahvostova.livejournal.com. До вашої уваги один із віршів авторки.
Господи, скільки брехні, Господи, скільки брехні!..
Простори сходяться пострілом в серце мені.
Боже мій, як відмолитися, як віддалитися, вижити як?
Господи, дай мені слово чи погляд свій, дай мені знак.
Марами, сірими хмарами варений висне туман…
Господи, дай мені сили, і може, я зможу сама
Правду болючу, цілющу і праведну ви-мо-ви-ти…
Я цього хочу, як сонця, Господи, а чи хочеш ти?
Жертви принесені, вірші написані, скінчена гра…
Ні, не моя ще це чаша, о Господи, ще не пора…
Простори сходяться пострілом в серці мені…
Досить брехні, мій Господи, досить брехні…
