23 вересня в парку ім. Мершавцева пройшов третій міський фестиваль «Почуй мене», присвячений Міжнародному дню глухих і організований ОО «Институт управления знаниями». Захід проводився в рамках соціального проекту підтримки людей з вадами слуху та глухонімих, спрямованого на зняття бар’єрів між чуючими і нечуючими людьми, сприяння популяризації мови жестів.

За словами Юлія Морозова, Об’єднання Відповідальних Громадян, яке вже не вперше підтримує унікальний фестиваль, цього разу виступило генеральним партнером!

Було трохи мокро, не все пішло, як планували, але не менш цікаво і результативно. Несприятлива погода лише сприяла тіснішому спілкуванню. Волею дощу всі учасники фестивалю, а їх було близько 60, опинились у маленькому приміщенні ближче одне до одного, що й слід було довести: усі ми – з вадами слуху чи без них – однакові перед стихією, однакові у праві на спілкування, повинні мати рівні можливості бути почутими не лише в родині, а й у громадських місцях.

Голова організаційного комітету Павло Поварко розповів, що у Кривому Розі близько 1000 глухих від народження людей, для яких мова жестів є рідною. Більшість містян із вадами слуху навчаються в КЗО «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр “Сузір’я”» ДОР. Загалом у країні є проблеми з освітою глухих, які іноді не можуть переказати прочитаний текст, бо не знають значення усіх слів мовою жестів, не вміють відмінювати слова. Неодноразово Павло стикався із ситуацією, коли дівчина пише «я сказав». Спершу це дивувало, та потім з’ясувалось, що це часте явище серед таких людей, які навіть самі визнають свою неграмотність.

За кордоном відсутні спецшколи для глухих, бо вони навчаються разом з іншими дітьми у звичайних освітніх закладах, де, до речі, за вибором можна вчити мову жестів. Є країни, де поліція знає мову жестів. У нас же глухим дозволено водити автомобіль, але їм складно вести діалог з поліцією під час зупинки, надавати якісь докази своєї правоти. Часто громадськість не задумується, наскільки важко, а іноді взагалі неможливо людям з вадами слуху викликати таксі, замовити піцу додому, викликати лікаря, поліцію тощо.

За словами Павла Поварка погода дійсно внесла свої корективи до проведення фестивалю, усі до кінця сподівались, що дощ припиниться, та попри це працювали деякі локації Шелтер+ з малюванням, настільними іграми.

Були присутні представники Центру реабілітації слуху для дорослих і дітей, які консультували батьків щодо налаштування слухових апаратів та кахлеарної імплантації.

Паралельно з працюючими локаціями в офісі БФ «Помагаем» близько 30 поліцейських пройшли майстер-клас по вивченню мови жестів!

Усі разом о 19.00 переглянули односерійну комедію українського режисера з Івано-Франківська Руслана Рубанова. Бажаючих виявилось більше вісімдесяти.

Оптимістичний і цілеспрямований Павло вже будує плани щодо майбутнього фестивалю, обіцяє врахувати можливі примхи природи і про всяк випадок розробити план «Б»).