Півтори години жінку з інвалідністю Ольгу Басараб ганяли від реєстратури до реєстратури, від кабінету до кабінету, із першого на другий, із другого на третій поверхи. Оля всього-на-всього хотіла пройти медичний огляд у гінеколога в четвертій лікарні на Володимира Великого, куди її направила сімейний лікар. Але так і не змогла.

Три роки тому Оля Басараб унаслідок аварії отримала серйозні травми. Діагноз: тотальне ендопротезування тазостегнового суглоба, лівосторонній геміпарез. Пересувається за допомогою двох тростинок і дуже повільно. Для того щоб пройти гінеколога, їй потрібне спеціальне гінекологічне крісло з гідравлічним приводом. Таке є в гінекологині Тетяни Вербило, до якої Олю направила сімейна лікарка. Та Вербило відмовилася прийняти пацієнтку на тій підставі, що в неї договір із сімейним лікарем — ФОПом. Оля звернулася до іншого гінеколога, Олександра Саганя, який приймає пацієнтів лікарів-ФОПівців. Цей лікар працює на одному поверсі з Вербило, та в нього немає спеціального крісла. Оля попросила Саганя подивитися її в кабінеті Вербило поруч, де є це крісло. Той категорично відмовив. Півтори години Оля з’ясовувала, що їй робити далі, до кого звертатися. Після ходіння по коридорах у неї почався приступ бронхіальної астми, довелося прийняти ліки. Більшість із тих, до кого вона звернулася потім, розводили руками, мовляв, ми вас розуміємо, але допомогти не можемо.

Оля перед лікарнею

Оля після того, як потрапила в жорна бюрократії

Наша таємна агентка, яка супроводжувала Олю, зазначила: «Я шокована таким ставленням до людини з інвалідністю. Цілковита байдужість і відстороненість лікарів. Коли я подивилася на фото до того, як Оля зайшла в лікарню, і через годину, жахнулася різниці. На першому фото — усмішка. На другому — зневіра, втома і безвихідь в очах. Достатньо було лікарю посадити Олю, запитати, чому вона не може скористатися звичайним кріслом, запропонувати свою допомогу. Я ще розумію, аби були черги. Пусті коридори. Звичайне сучасне крісло — це навіть не багатофункціональне, яке може підніматися та опускатися, — у лікарнях наче якась святиня! Вони вже давно мають бути в усіх кабінетах!»
Після цього випадку ми обдзвонили всі амбулаторії, де за офіційними даними наявні спеціальні крісла або кушетки, — прийняти пацієнтку, у якої укладено договір із ФОП, усі відмовилися.

У кол-центрі запропонували звернутися знову до свого сімейного лікаря та пошукати крісла в інших спеціалістів, які належать до вторинної ланки медицини.

У зв’язку з цим ми готуємо скаргу до НСЗУ і хочемо звернутися до МОЗ по роз’яснення. Така ситуація неприпустима. Продовжуємо досліджувати проблему й робити місто зручним і комфортним для всіх!

Дивіться більше на відео