У Кривому Розі, де урбаністи як клас на сьогодні практично відсутні, уперше пройшов урбаністичний форум. Це значуща подія і серйозний крок на шляху до втілення просторових змін, яких давно потребує наше місто. Захід організувало ОВГ в межах проєкту «Кривий Ріг — Зручний».
Експерти Влад Самойленко, Микола Костриця, Віктор Загреба, Оксана Цимбалова ділилися своїм досвідом утілення різноманітних проєктів і революційних ідей у Житомирі, Одесі, Вінниці та Києві, проводили паралелі з нашим містом, відмічали його особливості. Зокрема те, що для Кривого Рогу характерна просторова гігантоманія, яка з одного боку дає багато можливостей, а з іншого — потребує серйозного підходу з боку інженерії та технології, великих зусиль і вкладень.
До речі, експерти-практики неодноразово наголошували на тому, що урбанізм — це про гроші, а втілення будь-якого проєкту неможливе без політичної волі. Тому комунікація між громадськими організаціями, бізнесом, підприємствами та владою є запорукою успіху подібних проєктів. Форум просторових змін став чи не першим великим майданчиком, який зібрав разом представників влади, підприємств, бізнесу для обговорення потенційних змін публічного простору.
Питання, як завоювати довіру людей, що приймають рішення, цікавило багатьох учасників.
«В обміні знаннями завжди виникають нові ідеї, нові колаборації, нові проєкти і можлива співпраця. Супер, що така ініціатива є в Кривому Розі. Це означає, що у вас є хороші шанси на зміни, тому що люди — головні змінотворці. ГО ОВГ як раз є такою, яка може крок за кроком змінювати місто на краще», — зазначив спікер, консультант з інтегрованого планування та місцевого розвитку Микола Костриця.
Під час другої частини Форуму, яка стосувалася безпосередньо нашого міста, спікерки Ірина Лютікова, Марина Капітон, Тетяна Дацюк презентували сучасну концепцію організації простору трьох локацій, які мешканці обрали шляхом голосування. Мова йде про площу Петлякова, парк Інгулецький та сквер на вулиці Космонавтів.
Порушив важливе питання збереження архітектурної спадщини Микита Бендебері. Декоратор переконаний, що місто не повинно бути музеєм. Проте, якщо є можливість зберегти елементи архітектури, малі архітектурні форми без шкоди для комерції та населення, то цим варто займатися. Наразі Микита намагається зберегти на Гданцівці архітектурні моменти Будинку культури, у якому збираються розмістити АТБ. Подібні об’єкти, на думку Микити, варто наділити новою функцією, залишити їхню художню складову, яка оживе в новому контексті.
