Перші спроби зробити комфортним співіснування криворізьких велосипедистів із транспортом і пішоходами датовані 2013–2015 роками. Ще тоді голова ГО Ukrainian Bike Family Денис Дубов та представниця ГО Велокривбас Анна Атаманчук у складі робочої групи з числа велоактиву Кривого Рогу на базі Інституту розвитку міста Кривого Рогу (ІРМ) працювали над Велоконцепцією. У підсумку нічого суттєво не змінилося, задуми довелося полишити.
Утім прагнення зробити безпечну велоінфраструктуру нікуди не зникло. Як зазначила Анна Атаманчук, зараз, у час пандемії, є світова тенденція до росту числа велосипедистів. Тож народження нової Велоконцепції було очікуваним.
Проєкт зацікавив виконком, а тому представників організацій — розробників Велоконцепції запросили 22 липня до Інституту розвитку міста. Гостей зустрів начальник відділу просторового розвитку та урбаністики Інституту Роман Неділько.
Передбачувано, обговорення вийшло далеко за межі велоінфраструктури. Ішлося про інклюзивність тротуарів і дитячих майданчиків, роботу дощоприймачів, особливості озеленення, стан і побудову павільйонів зупинок громадського транспорту й т. ін.
За словами Романа Неділька, жоден проєкт не має починатися невідомо звідки та закінчуватися невідомо де, усі зміни слід інтегрувати. Роман пообіцяв провести перемовини з директором Інституту Юрієм Власенком.
Бажаний підсумок — створення робочих груп, у які увійшли б представники і виконкому, і громадськості. Адже поняття «урбаністика», що фігурує в назві відділу ІРМ, — це в першу чергу робота над тим, щоб комфортно було кожному.
Анна Атаманчук указала, що була проведена серйозна робота, аналітика, тож треба максимально включатися, щоб усі напрацювання стали концепцією, готовою для втілення. Анна налаштована брати участь у робочих групах, ділитися знаннями, досвідом, запрошувати експертів з інших міст, шукати проєктні бюро. Бажання Анни — застати все те, за що бореться громадськість Кривого Рогу.
Голова ГО РУХ БЕЗ МЕЖ Юрій Понькін також підтримує об’єднання заради того, щоб із часом криворіжці могли пересуватися зручними вулицями.
Учасники зустрічі погодилися, що зміни не працюватимуть, допоки не з’явиться культура користування інфраструктурою, не буде взаємоповаги та не зникне страх перед усім новим.
Є сподівання, що зустріч 22 липня не буде останньою, а дасть старт великому пластові спільної роботи.