Завершивши аналітичну роботу в межах проєкту “Дії місцевого самоврядування в період карантину у Кривому Розі” з European Endowment for Democracy, ми презентували результати дослідження комунікаційної політики місцевої влади, страхування медиків у Кривому Розі та готовності медичної системи міста.
В межах досліджень комунікації місцевої влади під час пандемії ми провели опитування мешканців міста про їхнє інформування міською радою, з якого визначили, що рівень інформування міською радою та виконкомом про епідеміологічну ситуацію в місті був низьким, понад 60% респондентів відчували хвилювання через недостатню поінформованість про епідеміологічну ситуацію в місті. Ознайомитись з опитуванням можна тут.
Із наданих документів (відповідей виконкому міської ради на інформаційні запити) випливає, що відповідальні структурні підрозділи не розробили базових документів, які регламентують і спрямовують роботу органів влади в інформаційно-комунікаційній сфері. Отже, можна зробити висновок, що робота місцевих органів влади велась несистемно, не було чітких критеріїв ефективності, не використовувався весь комунікаційний потенціал.
Також відповіді місцевих органів влади свідчать, що відповідальні за комунікацію особи та структурні підрозділи не ведуть обліку і статистики інформаційних матеріалів, не відстежують тенденцій в інформаційній сфері та загалом не орієнтуються в сучасному інформаційному просторі.
Органи місцевої влади використовували обмежене коло каналів комунікації — офіційні видання, комунальний телеканал і підприємство АрселорМіттал. Проте ігнорували (не працювали системно) новітні медіа, які, згідно з представленим опитуванням мешканців, є одним із головних джерел інформації для населення. Кількість підписників сторінок основних каналів комунікації дає змогу стверджувати, що інформування мешканців міста відбувалося фрагментарно й не охоплювало великої кількості криворіжців.
Дії представників місцевого самоврядування із самого початку були спрямовані на введення обмежувальних карантинних заходів для населення, аби вберегти місто від епідемії, а про впровадження карантинних заходів у місті більшість містян дізнавалися “за фактом”, що призвело в перші дні до результатів, прямо протилежних тим, які очікувалися від уведення карантину.
Ознайомитись з дослідженням: Комунікаційна політика місцевої влади Кривого Рогу під час пандемії COVID-19
В межах досліджень щодо стану готовності медичної системи міста ми направили 12 звернень і провели 10 інтерв’ю з працівниками медичної сфери різних напрямів — від лікарів-хірургів до медичних сестер і технічного персоналу.
Після проведення інтерв’ю з медичним персоналом ми дійшли таких висновків: була велика проблема із засобами індивідуального захисту і в перші дні запровадження карантину, і в подальшому. Але досить чітко простежуються різні дані між лікарями та молодшим медичним персоналом. Здебільшого лікарі отримували маски та/або респіратори в достатній кількості. А от представникам молодшого персоналу вони не надавалися — лише перед перевірками, тож сестринський персонал закуповував засоби індивідуального захисту за власний кошт або отримував від волонтерів і громадських організацій.
Другою великою проблемою був доїзд до місць роботи людей, особливо тих, які проживають за містом, оскільки згідно з рішенням КМУ від 12.03.2020 все міжміське сполучення було припинене. Лікарі, які не мають свого автомобіля, годинами стояли на вулицях і чекали людей, які б могли їх підвезти. Через деякий час медичний персонал почав об’єднуватися та за допомогою волонтерів доїжджати до місць роботи.
Згідно з наданою інформацією, лише 5,9% криворіжців проходили тести, що є неприпустимо малим показником. Збільшення кількості тестів допомогло б вчасно реагувати та локалізувати спалахи COVID-19.
Ознайомитись з дослідженням: Аналітична довідка щодо стану готовності медичної системи міста до викликів пандемії
В межах досліджень щодо страхування медиківпроводилось онлайн-обговорення “Майбутнє медичного страхування”, до якого залучили експертів з кількох регіонів України. За результатами обговорення зроблено висновки та запропоновано такі кроки:
1. Актуалізувати під сучасні умови механізм страхування медичних працівників на випадок інфікування ВІЛ, затверджений Постановою КМУ від 16 жовтня 1998 року №1642. Розробити та затвердити правила страхування медичних працівників від інфекційних захворювань, зокрема коронавірусу SARS-CoV-2.
2. Виділити кошти і затвердити державну цільову програму страхування медичних працівників, у першу чергу від захворювання на коронавірус SARS-CoV-2.
3. Посилити відповідальність за недотримання законодавчих актів, які регулюють протидію поширенню інфекційних захворювань. Зокрема посилити відповідальність за неносіння маски в громадських місцях, недотримання дистанції під час проведення заходів тощо.
4. Розробити план превентивних заходів і повноцінно підготуватися до наступних хвиль пандемії COVID-19. Зокрема забезпечити весь медичний персонал засобами індивідуального захисту та засобами для вимірювання температури, а також контролювати регулярність їх використання.
Ознайомитись з дослідженням:Страхування медиків: можливість чи необхідність?
Загалом, підбиваючи підсумки дослідження, ми зрозуміли, що комунікація з мешканцями є фрагментарною та має більше характер інформування, ніж залучення; страхування медиків повинне бути пріоритетним завданням і уряду, і місцевої влади, а рівень забезпеченості медичної сфери — це зрештою врятовані життя та здорові українці.
