Якщо в нормальному повсякденному побуті придбання автомобіля — визначна подія, що в декого може трапитися всього раз у житті, то на війні автівка — ледь не витратний матеріал, котрий, втім, не перестає бути дорогим.
Завдяки нашим друзям та партнерам, ми вже надали одну медичну машину 96-му батальйонові 60-ї бригади. І хоча персонал ставиться до автівки дбайливо та відповідально, працює машина практично в нонстоп-режимі, тому додатковий транспорт аж ніяк не став би зайвим. Кожне таке авто — це, як мінімум, десятки життів, а зважаючи на ситуацію на фронті, потреба в медичному транспорті зростатиме.
Знайти нову машину — справжній челендж, і ми вже почали готуватися до тривалого та непростого фандрайзингу. Та навіть за наявності необхідного бюджету (вкрай немаленького), знайти й придбати готову медичну автівку — завдання складне, а купити бус та переобладнати його під нагальні потреби — не набагато простіше.
Проте доля й цього разу була на нашому боці. Автівка знайшлася у Благодійного Фонду Сергія Притули — несподівано з’ясувалося, що з останньої партії медичок Peugeot Boxer залишилася одна нерозподілена. Організувати передачу було непросто: фонди — це завжди про бюрократію, особливо такі великі. Проте завдяки комбату з начштабом — молодим і хвацьким військовим, котрі дають раду документам — питання вдалося вирішити оперативно.
Наразі автівка не лише приїхала, а й уже виконує свою роботу! Дякуємо всім за допомогу й підтримку, зокрема Фонду Сергія Притули — за людяний та гнучкий підхід у вирішенні складних питань.
