Концентрація мудрих людей на одиницю площі Кривого Рогу 11 і 12 лютого 2017 року зашкалювала. До того ж це були мислителі, які вірять в Україну і допомагають повірити іншим. Перша криворізька Конференція громадянського суспільства, організована Об’єднанням Відповідальних Громадян за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», зібрала майже дві сотні учасників і два десятки спікерів, які разом шукали нові сенси розвитку міста й країни. Як написала одна з учасниць Ірина Туровська, «неперевершені спікери, глибокі та яскраві виступи, які можна розбирати на цитати…»
«Активна меншість задає напрямок. Пасивна більшість задає темп», — так, на думку експерта з громадянського розвитку Валерія Пекаря, живуть усі. Приблизно так рухалася і робота конференції — у трьох секціях: «Чути», «Розуміти», «Долучатися». На «Чути» всі учасники конференції слухали виступ одного спеціального гостя у великому залі. На «Розуміти» розходилися по менших аудиторіях, де паралельно тривали кілька лекцій чи тренінгів — там учасники могли бути ближчими до промовців, поставити їм запитання, посперечатися. На секцію «Долучатися» всі знову сходилися до великої зали, де відбувалися панельні дискусії — спілкування кількох спікерів на сцені з долученням учасників із зали.
Діапазон обговорених тем і способи їх розкриття вразив уяву навіть бувалих спікерів. «Павло Шеремета, здається, за півтори години прочитав повний університетський курс з економіки. Принаймні розповів все найголовніше про економіку України, її минуле, теперішнє і майбутнє», — відзвітував у Фейсбуку Валерій Пекар.
«Корупція не має значення, якщо напрямок руху не відповідає стратегії розвитку», — говорив Олександр Солонтай, проводячи панельну дискусію на тему «Чи варто громадським діячам іти в політику». Думками обмінювалися Євген Глібовицький, Євгенія Аратовська, Остап Єднак, Остап Стасів і Юлій Морозов. Аратовська, соціальний підприємець, засновниця руху «Україна без сміття», визнала: «Тут (у Кривому Розі) є люди, яких я можу назвати більш ефективними і логічними, ніж багато моїх знайомих із Києва чи інших міст. Що цікаво — у них нуль порожніх балачок, є чітке розуміння, у якому становищі вони є. І звідси все одно треба діяти. Вони мусять свідомо йти в це болото (політику), на щастя — пліч-о-пліч із такими самими, як вони, — відповідальними громадянами».
«Я б назвав цю дискусію так: криворізькі аспекти української еміграції», — написав про іншу панельну дискусію Богдан Рижак. У розмові про еміграцію, яку модерувала голова Об’єднання Відповідальних Громадян Ірина Роік, узяли участь Валерій Пекар, Андрій Федотов, Світлана Сова, Андрій Зінченко та Олександр Агнаєв. Зрештою диспутанти зійшлися в одному: у пропонованій дилемі розділовий знак треба ставити так: «Їхати не можна. Залишатися». Принаймні повертатися.
«Кривий Ріг успішний не тоді, коли про нього дбає Київ, а тоді, коли він сам дбає про себе», — напучує Євген Глібовицький. «Перша криворізька Конференція громадянського суспільства зробила би честь і столиці — за рівнем дискусії, за сенсами, за якістю аудиторії», — запевняє Валерій Пекар. «Величезні можливості для проривів у практично всіх галузях послуг — і неймовірні, небайдужі, активні криворіжці, які роблять серйозні соціальні прориви», — захоплюється Павло Шеремета. Криворізький сегмент Фейсбуку, за влучним висловом учасниці конференції Анни Гатілової, вирував цілий вікенд фотографіями, цитатами, відеозаписами і трансляціями наживо. Вирує й досі, і це триватиме, адже заряд, отриманий від Першої криворізької Конференції громадянського суспільства, уже найближчим часом має перейти в нову дієву якість.
Ольга Хвостова
