Повертаємось до вашої улюбленої рубрики : як справи у ГАРТі?!
Споруду, що оновлюється, можна порівняти з живим організмом, адже вона має своє призначення, має концепцію того, як все повинно виглядати, а ще має кровоносні судини – систему життєзабезпечення – вона невидима, але вкрай необхідна.
Так метафорично ми охарактеризували комунікації нашої будови 😍. Із радістю констатуємо, що в цьому аспекті є добрий поступ! Наприкінці осені минулого року ми підʼєднали будівлю “ГАРТу” до системи електроживлення. А кілька днів тому нарешті просунулося питання з водопостачанням.
Слово нарешті вжите не дарма – справа, яка мала бути зроблена ще на початку, тягнулася через бюрократію понад півтора роки. Проте, маємо хепі-енд!
Настала мить, коли понад два десятки працівників кількох служб зібралися в одному місці. Чутно дзижчання болгарки, рев екскаватора, стукіт лопат та гупання грудок землі. Перехожі кидають здивовані й зацікавлені погляди. Щось відбувається, й місцевість, що багато років сприймалася як порожні руїни, набуває нових сенсів…
Ділянка вулиці на кілька годин перетворилася на справжній мурашник. Кожен якісно виконав свою частину роботи: хтось копав, хтось бурив, прокладав, мурував тощо.
Ми щиро дякуємо всім, залученим до справи. Як справедливо відзначив куратор будівельних робіт Денис Дубов: вода – це один із найважливіших кроків до старту роботи Центру відновлення в його основній будівлі.
Долучаємо до допису невеликий фотозвіт, де можна побачити, як усе відбувалося.
Гартуємося! Гуртуємося!