Отже, маємо 100% опрацьованих протоколів, а значить можна підвести результати криворізької мажоритарки.
1) Масових фальсифікацій не було. Я в цьому впевнений, бо маю більше десятка друзів, які були в комісіях різного рівня, спостерігачами на різних округах, довіреними особами кандидатів, журналістами, що працювали на виборах. ЖОДЕН з них не говорить про хоча б якісь більш менш значущі факти. Говорять про таке люди, які не можуть повірити «як же ж це Кривий Ріг так ганебно проголосував» (причому частенько вони самі в місті з тих або інших причин не голосували), або журналісти тіпа Бутусова, яким, як завжди, з Києва краще видно.
2) Також про це говорять представники нової влади (голосом того ж Бутусова або «коломойських» товаріщей). Їм, чесно кажучи, нічого іншого не лишається, бо шанс серйозно хитнути «вілкулів» вже на цих виборах вони проґавили ганебно. А шанс був. Та про це далі.
3) Скандали на кшталт тітушок, розстріляних машин, нападів на дільниці виглядають скоріше срежисованими і можуть бути вигідними як одній стороні, так і іншій. «Вілкулам» треба показати, що «восток заляканий, влада не контролює ситуацію, але «люди труда» все ж таки зробили свій вибір». «Коломойським», які схоже таки відповідали за вибори в КР від порошенківських сил, з «вілкулами» впоратися не вдалося, тому треба зберігати гарну мину за поганої гри, тіпа «стара влада зубами чіпляється за крісла, стріляє і фальсифікує». З тієї ж серії незрозумілий екзот-пол, який давав впевнену перемогу БПП, але потім таки не дав. Про це я вже писав.
4) Тепер по округах. 31-й. Впевнена прогнозована перемога Павлова. Тут і не могло бути інакше. Найбільша в місті підтримка опоблоку (30,5%), відсутність комуніста в списках (який теоретично міг би трошки відтягти бабушкінських голосів), той факт, що главвілкул давно і щедро ділився своїм рейтингом з Павловим, не могли принести перемогу іншому кандидату. Та і домовитися проти Павлова інші кандидати тут не могли, бо головний суперник – «тіпа порошенковець» Олійник – давно і міцно пов’язаний зі щасливим переможцем. Отже, одним домовлятися було западло, а іншим можна якось красиво чи не дуже відмовити. В підсумку – +1 тихий і прєданий депутат до фракції опоблоку в Верховній Раді
5) 32-й. Найбільш сумна і ганебна історія. Абсолютно невиразному Гальченку не допомогли ні фотачкі з главвілкулом, ні вкрадені знов таки фотачкі з кулінарним шедевром. Скромні для Кривого Рогу 25 відсотків. Ганьба в тому, що пані Рубан від Блоку Порошенка фактично не вела передвиборчу кампанію. Я бачив аж 2 бігборди, не читав жодного інтерв’ю, і навіть в фейсбуці сторінка, що стало мейнстримом для криворізьких кандидатів цього разу, не була заведена. І при всьому тому банкірша відстала лише на 4%. При цьому, кандидатка від Народного Фронту, Світлана Сова, що зайняла 3-е місце, має майже 12%. В неможливість прорахувати ситуацію, зняти одну з кандидаток і впевнено перегнати автогонщика з боку потужних штабів Яценюка і Порошенка повірити фактично неможливо.
6) 33-й. Ніби тріумф антивілкулівських сил тільки підтверджує сказане вище. Усов не примусив себе любити, понад те, більшість адекватних криворіжців ставиться до нього абсолютно скептично, але він був активним, скуповував джинсу, кричав, що він – «команда президента», вішав бігборди і – впевнено виграв. На цьому ж окрузі загадково лишилася кандидатка від КПУ Кривенко, яка кампанію не вела, сховавшись на лікарняному, але легко відтяпала у вілкулівця Малачевського майже 6 відсотків. Поразці «команди вілкула» тут посприяв і давно пов’язаний з Малачевським Володимир Соколовський, який цього разу виступив його суперником, і досить активно, незважаючи на поважний вік, виступив.
7) По 37-му важко сказати, адже ми його відслідковували мінімально, а Інгулець для мене лишається Терра Інкогніта. Але перемога знов таки вілкулівця Шпенова з майже 25% відривом говорить дуже промовисто. Тому чути про фальсифікації і «молодиків з бітами» там трошки смішно. Спитайте у будь-якого притомного соціолога чи політолога – такі відставання не фальсифікуються.
8) Щодо інших кандидатів. В наших опитуваннях і аналізах ми давали досить високі шанси кандидатам від Ляшка. Давали всупереч своїй глибокій антипатії до цього персонажа. І наші опитування, які проводилися за 2 тижні до виборів, дійсно показували такі результати. Що ж сталося далі? По-перше, ляшковці абсолютно провалили передвиборчу кампанію. Ще тужилися щось зробити у Балабат на 31-му окрузі, але головний посил «тільки вона може перемогти Павлова» виглядав абсолютно непереконливо. А кандидати Броєцький і Оксамитна промовчали всю кампанію. На це наклалося серйозне мочилово їхнього ситуаційного патрона (адже всі криворізькі ляшківці насправді далеко не ляшківці) з боку Коломойського й усіх притомних журналістів й активістів. Таким чином, Ляшку збили рейтинг з майже 20% до 7%, і від шансів криворізьких «радикалів» не лишилося нічого.
9) Наші ж опитування показували великий відсоток тих, хто за 12-13 днів був абсолютно не визначився з вибором. Схоже на те, що більшість з них, чисто з бєзнадьоги (нормальних кандидатів так і не побачили) проголосували за «команду президента». Взяття в лапки тут абсолютно виправдане, на жаль, адже ніякою командою кандидати не стали. «Народний фронт» в дуже неповороткому Кривому Розі свій всеукраїнський успіх не повторив, відставши від БПП суттєво. Так що і більш менш притомні висуванці від яценюковської сили Сова і Соколовський великий відсоток взяти не змогли. Пані Сова, думаю, з цього приводу не дуже сумує, адже не схоже, що кампанія забрала у неї занадто багато сил і ресурсів, а от пану Соколовському і його команді, мабуть, дуже сумно, бо попрацювали вони непогано.
10) Гіперактивність в останні дні проявив Костянтин Караманиць, праведними і неправедними мірами намагаючись підвищити свій сумний рейтинг, але це прогнозовано ні до чого не призвело – хоч відсоток і трошки перевалив за 10, але важко повірити, що це те, на що в штабі розраховували.
11) Найбільш одіозний персонаж кампанії, вчорашній регіонал, позавчорашній соціаліст, а сьогодні батянямайжекомбат Микола Колєснік, незважаючи на всю браваду і обіцянки «нас захищати», потужний штаб з політтехнологами і пафосний концерт з темною історією трансляції на «Рудані», отримав свої майже 6% і може заспокоїтися. Хоча, скоріше за все ще спробує зазіхнути на щось на місцевих виборах.
12) Всі інші кандидати отримали своє – хто старанно працював чи нормально з кимось домовився – на пару відсотків більше, хто ні – на пару відсотків менше. Коротко підводячи підсумки, з сумом констатую, що криворізький політикум показав свою критичну незрілість і нездатність домовлятися. «Вілкули» використали це майже на можливий в цій ситуації максимум, технічно перегравши «демократичні» сили і ще на пару рокі подовживши собі життя в українській політиці.
